Кілька днів тому стартап Agnikul Cosmos запустив першу в світі ракету з цільним 3D-друкованим двигуном із Космічного центру ISRO Satish Dhawan у Шріхарікоті (Індія). Запущена ракета вдало приводнився в Бенгальській затоці. Цей результат було досягнуто виключно завдяки місцевим розробникам.
Робота над ракетою тривала два роки, хоча повне виготовлення двигуна займає всього 72-75 годин. Стартап може виготовити 2 повністю готових двигуни за тиждень, що значно швидше за традиційні методи, які потребують до 12 тижнів.
Основний двигун для ракети був надрукований на 3D-принтері як єдине ціле, включаючи паливний впускний отвір, випускний отвір і все, що знаходиться між ними, разом із запальником. Потім цей двигун було під’єднано до необхідної трубопровід, як-от паливні труби, датчики тиску та температури, а також клапани.
«Ми створюємо ракету-носій вантажопідйомністю від 30 до 300 кілограмів залежно від потреб замовників, — сказав головний операційний директор Agnikul Мойн. — Ми намагаємося надати послугу швидкого запуску на вимогу шляхом 3D-друку всього ракетного двигуна одним пострілом».
Надрукована на 3D-принтері ракета — це космічний корабель, який містить компоненти, виготовлені в процесі адитивного виробництва з використанням технології 3D-друку. У порівнянні зі звичайними ракетами, надруковані на 3D-принтері ракети демонструють чудову ефективність палива, меншу вагу та значно швидший час будівництва.
«Надруковані на 3D-принтері ракети можна виготовляти з інтегрованими двигунами та планерами, що усуває необхідність будь-яких з’єднань, швів або зварних швів. Технологія адитивного виробництва оптимізує виробничі конвеєри, зводячи до мінімуму використання інструментів і зменшуючи кількість необхідних деталей. Це дозволяє авіабудівним компаніям брати участь у швидкому прототипуванні», – пояснив космічний експерт Гіріш Лінганна.
Надруковані на 3D-принтері ракети в основному створені як ракети-носії супутників, які використовуються для переміщення супутників і виведення їх на точні низькі орбіти. З подальшим удосконаленням ці технології потенційно можуть бути використані для пілотованих космічних подорожей і експедицій на Марс.
Наразі існує широкий спектр об’єктів, які можна виготовити за допомогою технології 3D-друку, і очікується, що в майбутньому можна буде роздрукувати ще більше об’єктів. Основна складність полягає в тому, щоб вирішити, які об’єкти слід надрукувати, і знайти найбільш ефективний спосіб включити ці друковані компоненти в більшу систему ракети-носія.
Російське космічне агентство “Роскосмос” теж використало 3D-друк для своєї місячної програми. Плани включають 3D-друк місячних укриттів з Moondust.
Прогрес у 3D-друкі для аерокосмічної галузі не обмежується конструкцією двигуна. Дослідження НАСА обертових детонаційних ракетних двигунів (RDRE) демонструє потенціал 3D-друку у створенні силових установок, які могли б за один день привести космічні кораблі до Марса.
Економічні наслідки 3D-друку в аерокосмічній галузі можуть бути дуже глибокими. Завдяки зменшенню кількості компонентів і спрощенню процесу складання ця технологія забезпечує значну економію коштів. Крім того, можливість друкувати на вимогу зменшує витрати на запаси та відходи, сприяючи більш екологічним виробничим практикам.
Підпишись на нас в Google НОВИНИ, та отримуй більше свіжих новин!